Судді, юристи, міжнародні експерти взяли участь у дискусії щодо судової реформи

VIII Судовий форум Асоціації правників України «TRIAS POLITICA: суд у системі гілок влади» став майданчиком гострих дискусій щодо ключових проблем правової реформи.

Нагадаємо, захід організовано Асоціацією правників України спільно з Проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Другий день заходу присвячений, зокрема, розгляду питань щодо реформування судової системи, впливу судових рішень на економічну політику держави, імплементації процесуального законодавства в Україні, а також актуальним питанням судової практики у спорах за участю банків та бізнесу, здійснення антикорупційної політики держави, судового розгляду корупційних злочинів і злочинів, пов’язаних з корупцією.

У фокусі учасників Форуму – судова реформа в Україні у 2014–2018 роках в контексті стандартів Ради Європи, обговорення думок щодо зміни вектора розвитку чи продовження попередньої стратегії,  доцільності подальших інституційних змін, попередніх підсумків двох років роботи та подальших викликів у роботі Верховного Суду, принципів формування складу та функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ВРП, першочергових завдань щодо кадрового забезпечення судів, які стоять перед ВККСУ та ВРП, актуальні питання першого місяця функціонування Вищого антикорупційного суду.

Щодо проведення реформи системи правосуддя в Україні висловилися іноземні експерти, зокрема професор права Університету Комплутенсе в Мадриді (Іспанія), міжнародний експерт Ради Європи Лорена Бахмайєр-Вінтер та секретар Консультативної ради європейських суддів Арташес Мелікян.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська розповіла про основні підсумки роботи Верховного Суду за майже два роки діяльності та виклики, з якими стикається Верховний Суд у процесі здійснення реформ.

Зокрема, В.Данішевська поінформувала, як органи суддівського врядування відреагували на зміни в судовій системі, передбачені у проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 29 серпня 2019 року № 1008, та зазначила про необхідність використання запобіжників, визначених законом, для запобігання втручанню в діяльність судової влади інших гілок влади.

Вища рада правосуддя рішенням від 5 вересня 2019 року № 2356/0/15-19 підготувала консультативний висновок до законопроекту № 1008, у якому, зокрема, зазначено про те, що виключення норми, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,  ставить під сумнів гарантії незалежності судової гілки; погодження кількості суддів у судах належить до дискреційних повноважень Вищої ради правосуддя та не може бути внесена законом, оскільки таке рішення Вища рада правосуддя приймає з урахуванням інформації про завантаженість суду, кількісний склад тощо; відсутність закріплених вимог до скарги  може призвести до правової невизначеності, а також значною мірою збільшити потік безпідставних скарг стосовно суддів, посилити фактори  впливу на них при здійсненні правосуддя тощо.

Верховний Суд, Рада суддів України також надали до Верховної Ради України пропозиції щодо запропонованих законопроектом змін. Проте, як зазначила Голова Верховного Суду, жодне звернення не було офіційно розглянуте Парламентом, представники судової влади не запрошувалися до обговорення законопроекту.

Під час дискусії Голова Верховного Суду зауважила, що за один рік десять місяців до Верховного Суду надійшло 227 000 справ, у тому числі й датовані 2011 роком. З них близько 77 000 справ передані з вищих судів та Верховного Суду України. За цей час розглянуто більше, ніж 162 000 справ. Близько 110 000 розглянуто Верховним Судом у складі 117 суддів.

Голова Верховного Суду зазначила, що для виконання поставлених перед Верховним Судом завдань потрібна більша кількість суддів, оскільки на сьогодні на розгляді у Верховному Суді перебуває більше 60 000 справ, а щоденно надходить у середньому 360 справ, що значно ускладнює розгляд залишку справ. При цьому позитивним є зменшення за час роботи суду залишку нерозглянутих справ на 15 000.

«Реформи повинні співвідноситися з іншими процесами, які відбуваються в країні, і попитом людей на суддівські послуги», – вважає В.Данішевська.

Вирішення проблеми кадрового дефіциту в судах першої і другої інстанцій, а отже, й питання щодо почату роботи на повну потужність, дасть змогу зменшити навантаження на Верховний Суд, зокрема Касаційний кримінальний суд, зауважила Голова Верховного Суду.

На думку В.Данішевської, скорочення суддів Верховного Суду може пройти не «травматично» як для суспільства, так і для суддів, та відбутися природним шляхом після того, як вирішиться питання щодо розгляду накопиченої кількості справ, що є обов’язком перед суспільством. Проблему слід вирішувати природним шляхом, зауважила Голова Верховного Суду, оскільки внаслідок зниження рівня навантаження на суд через запровадження процесуальних фільтрів зменшиться кількість суддів, у тому числі через використання ними права на відставку.

Заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду Богдан Львов зауважив, що судова реформа має бути спрямована, перш за все,  на реформування освіти, науки, теоретичного обґрунтування правових позицій. На думку Б.Львова, сьогодні залишається все менше кваліфікованих фахівців у галузі права і без належної фахової підготовки та постійного вдосконалення знань юристів неможливе проведення повноцінної судової реформи. 

Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка розповіла про перший досвід роботи Вищого антикорупційного суду та повідомила, що станом на 30 вересня 2019 року до суду надійшло 86 кримінальних проваджень та 747 клопотань.

За словами судді, сьогодні громадяни очікують від новоствореного суду зниження рівня корупції в державі та винесення лише обвинувальних вироків.

Водночас Катерина Широка відзначила, що з лютого 2019 року змінився на краще рівень довіри громадян до суду. Вищий антикорупційний суд рухається шляхом, який ґрунтується на вимогах верховенства права, буде здійснювати діяльність відповідно до міжнародних норм та національного законодавства.

Ректор Національної школи суддів України, Голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя Комісії з питань правової реформи Микола Оніщук зазначив, що Україна змогла виконати багато рекомендацій органів Ради Європи, і нормативна модель цілком співвідноситься з європейськими стандартами.

М.Оніщук поінформував про основні новели процесуальних змін, яких варто очікувати у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (законопроект від 29 серпня 2019 року № 1008), зокрема стосовно матеріального забезпечення суддів, єдності судової практики, зміни повноважень Вищої ради правосуддя.

«На судову гілку влади чекає серйозна робота процесуального характеру з наповнення цього законодавчого рішення належним процесуальним контекстом», – зазначив М.Оніщук.    

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко наголосив, що реформа – це той інструмент, який повинен працювати на користь. Є певний набір критеріїв, який дає змогу визначити ступінь реалізації реформ і не може бути проігнорований, це – ефективність органів правосуддя і незалежність судів як носія судової влади та незалежність суддів.

Ефективність судової влади – це доступ пересічного громадянина до суду, оперативний розгляд справ, якість судового рішення та єдність судової практики.

Голова ВРП зазначив, що на сьогодні однією з найбільших проблем судової влади є кадрове забезпечення судового корпусу та повідомив, що за період із 2016 року по 26 вересня 2019 року із 7 140 працюючих суддів 4 957 обіймають посаду фактично. Причини зменшення кількості суддів є різними, зокрема, дисциплінарні процедури і природній процес. Так, з 2017 року по 2019 рік 825 суддів було звільнено за загальними обставинами, 300 суддів – за вчинення істотного дисциплінарного проступку.

«На жаль, у 16 судах першої інстанції сьогодні взагалі не здійснюється правосуддя. У 123 судах здійснюється правосуддя менш, ніж 50 % суддів від штатної чисельності. Існують певні проблеми, і найближчим часом ми маємо консолідувати свої зусилля для пошуку шляхів їх вирішення», – констатував А.Овсієнко.

Голова ВРП зазначив, що останнім часом фактично знівельовано інститут резерву суддів, який був потужним інструментом для вирішення кадрових проблем. А.Овсієнко зауважив, що сьогодні перед усіма органами суддівського врядування стоїть завдання виробити єдину консолідовану позицію щодо ключових питань діяльності та вирішити питання щодо формування резерву на заміщення вакантних посад суддів.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – Голова Палати з питань добору і публічної служби суддів Сергій Козьяков розповів про принципи функціонування ВККСУ та основні показники її роботи.

«Вища кваліфікаційна комісія суддів України – це найбільше кадрове агентство у судових системах світу», – зазначив Голова ВККСУ. За його інформацією, Комісією прийнято більше кадрових рішень, ніж у всіх європейських країнах.

Зокрема, С.Козьяков поінформував про роботу ВККСУ, порівнюючи кількість засідань Комісії в попередні роки: у 2013 році – 108 засідань, у 2018 році – 708 засідань, у 2019 році – 408 засідань. За цей час ВККСУ винесено 18 000 рішень відповідно до покладених на Комісію законодавством України повноважень щодо очищення і оновлення суддівського корпусу.

На думку Голови ВККСУ, велика кількість суддів звільнилася у відставку через небажання проходити співбесіду в режимі онлайн-трансляції під час кваліфікаційного оцінювання. С.Козьяков зауважив, що Україна – єдина країна, в якій процес проведення співбесіди із суддями транслюється наживо (частково транслюється співбесіда лише у Сполучених Штатах Америки) та в якій участь у процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів брала громадськість, зокрема Громадська рада доброчесності, Громадська рада міжнародних експертів.

Крім того, на сайті ВККСУ оприлюднено близько 1 мільйона 100 тисяч сторінок суддівських досьє, під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів вперше використовувалися матеріали Національного антикорупційного бюро України.

Сергій Козьяков висловив сподівання, що у майбутньому вдасться спростити та оптимізувати складні процедури кадрового добору суддів.

Переглянути галерею